Інформація для абітурієнтів, що бажають здобути ступінь магістра на основі НРК6 (освітнього ступеня бакалавра) та НРК 7 (освітнього ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста)):
Реєстрація заяв на участь в ЄВІ та ЄФВВ, співбесіді замість ЄВІ, фаховому іспиті, фаховому іспиті замість ЄФВВ здійснюється у терміни, встановлені Міністерством освіти і науки України.
Основна і додаткова сесії ЄВІ та ЄФВВ проводяться у терміни, встановлені Міністерством освіти і науки України, за графіком, затвердженим Українським центром оцінювання якості освіти.
Освітні рівні:
- Магістр
- Кваліфікація: магістр з кібербезпеки та захисту інформації
- Термін навчання – 1,5 роки
- Форма навчання: денна
Спеціальність 125 – Кібербезпека та захист інформації (КБ та ЗІ) – це напрям, який пов’язаний з розробкою, реалізацією, впровадженням та управлінням комплексними програмно-технічними системами захисту інформації в установі (компанії, підприємстві). Крім того, цей напрямок також пов’язаний із створенням та аудитом комп’ютерних систем, що впливають на безпеку транспортних, енергетичних, медичних та інших комплексів.
У рамках цієї спеціальності впроваджена освітня програма: Безпека інформаційних та комунікаційних систем (БІКС)
Фахівці в галузі кібербезпеки мають базові знання та навички в застосуванні законодавчої бази в галузі інформаційної та функціональної безпеки (ІБ та ФБ), розробці технологій та засобів захисту інформації, застосуванні стандартних та проектуванні нових криптографічних алгоритмів для захисту інформації в комп’ютерних системах та мережах, реалізації системи захисту інформації в інформаційних та комунікаційних системах відповідно до стандартів, розробки та впровадження політики та системи менеджменту ІБ. Крім того, фахівці цього напряму отримують знання та навички щодо оцінювання та забезпечення ФБ комп’ютерних систем для високовідповідальних комплексів. У полі зору фахівців у галузі кібербезпеки знаходяться такі питання, як: безпека операційних систем та баз даних, системи технічного захисту інформації,
Унікальність даної спеціальності полягає в тому, що випускники отримують не лише базові знання та навички за комп’ютерними (програмними, програмованими та мережевими) технологіями, достатні для успішної роботи сучасного ІТ-фахівця, а й професійну підготовку в галузі безпеки інформаційних систем та комунікацій.
Студенти, які навчаються відповідно до напряму Кібербезпека, набувають знання та навички, що дозволяють їм:
- програмувати з використанням різних мов та технологій та створювати безпечне ПЗ;
- застосовувати національні та міжнародні стандарти щодо оцінки захищеності інформаційних технологій при проектуванні, розробляти нормативно-методичні матеріали щодо організації захисту інформації; ;
- розробляти та оцінювати моделі та політику безпеки підприємства на основі застосування сучасних принципів, способів та методів теорії захищених систем;
- розробляти та застосовувати криптографічні алгоритми та протоколи для захисту інформації;
- реалізовувати системи захисту інформації в інформаційних та комунікаційних системах;
- застосовувати методи та засоби протидії несанкціонованому отриманню інформації;
- розробляти систему управління (менеджменту) інформаційною безпекою організації (підприємства);
- аналізувати та оцінювати функціональну безпеку інформаційно-керуючих систем;
- застосовувати сучасні технології штучного інтелекту, великих даних та ін у задачах ІТ-безпеки.
Унікальність спеціальності при навчанні на кафедрі полягає в тому, що випускники здобувають не лише базові знання та навички з технологій програмування, апаратних та мережевих засобів, достатні для професійного ІТ-фахівця, а й спеціальну підготовку в галузі безпеки комп’ютерних систем.
Це дозволяє їм працевлаштовуватися як розробниками ПЗ, комп’ютерних систем та мереж, так і адміністраторами інформаційної безпеки різних організацій, розробниками програмних та апаратних засобів криптозахисту, у центрах сертифікації ключів та ін.
- Магістр
- Кваліфікація: магістр з електронних комунікацій та радіотехніки
- Термін навчання – 1,5 роки
- Форма навчання: денна, заочна
Підготовка фахівців зі спеціальності «Електронні комунікації та радіотехніка» супроводжується вивченням
фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики, фізики, програмування, інформаційних і комп’ютерних систем та технологій, природничих та соціально-економічних дисциплін, а також набуттям вмінь з проектування і розробки радіотехнічних та телекомунікаційних систем, навичок роботи з сучасним обладнанням (Arduino, Rasberry Pi, «Розумний будинок», IP-телефонія тощо);
Освітня програма «Радіотехніка та робототехнічні системи», у якій поєднано фундаментальні знання в області радіотехніки, програмної та комп’ютерної інженерії з сучасними методами прийняття рішень. Також особлива увага приділяється науковим основам робототехнічних систем, їх аналізу методами комп’ютерного моделювання, проектуванню і застосуванню методів штучного інтелекту в робототехніці.
Мета зазначеної освітньої програми – підготовка фахівців з найбільш затребуваних в даних час технологій в галузі телекомунікації, радіотехніки та робототехнічних систем.
Професійні перспективи:
- застосування знань з галузі машинного навчання та штучного інтелекту при проектуванні та експлуатації сучасних робототехнічних та радіотехнічних систем;
- розробка цифрових систем зв’язку, пакетних методів передачі даних, інтегрування методів мультиплексування і комутацій;
- проектування та експлуатація систем GPS, супутникового зв’язку, радіолокації та радіонавігації;
- діагностика протоколів та інтерфейсів телекомунікаційних мереж та систем;
- використання сучасного програмного забезпечення для проектування та управління системами та мережами зв’язку та телебачення.
Практична професійна діяльність
діяльність у сфері телекомунікацій та радіотехніки:
- проектування та експлуатація сучасних робототехнічних та радіотехнічних систем;
- налагодження, ремонт, обслуговування та програмування сучасної електронної апаратури, проектування та експлуатація систем GPS;
- викладання та науково-дослідна діяльність;
- організація та керування проектною діяльністю;
- експлуатація телекомунікаційних мереж та мережевого обладнання;
- розробка цифрових систем зв’язку, пакетних методів передачі даних, інтегрування методів мультиплексування і комутацій;
- розробка та налагодження робототехнічних систем;
- контроль та діагностика мережевих протоколів та інтерфейсів;
- застосування нейромережевих технологій для обробки та аналізу даних, реалізації систем компютерного зору, розпізнавання образів та класифікації;
- проектування та експлуатація засобів та споруд кабельного, супутникового, мобільного, оптичного зв’язку в підрозділах Укртелекому, Інтернет провайдерів, Міноборони, банківській системі та в інших установах державної і приватної власності.
Основні напрями наукових досліджень:
Основним науковим напрямом кафедри радіотехніки та інформаційно-телекомунікаційних систем Черкаського державного технологічного університету є розробка теорії нелінійних методів обробки негаусових сигналів на основі застосування стохастичних поліномів, який започатковано професором Ю.П. Кунченко.
Розвинені на кафедрі наукові напрями є принципово новими не тільки в колишньому Радянському Союзі, але і в світі. Вони ґрунтуються на моментно-кумулянтном описі негаусових випадкових величин і процесів і охоплюють широкий спектр наступних статистичних завдань і проблем, які успішно розв’язуються:
- Розробка теорії і методів нелінійного оцінювання параметрів негаусових сигналів;
- Розробка моментних критеріїв якості перевірки статистичних гіпотез, теорії і методів виявлення сигналів на фоні негаусових завад;
- Розробка теорії і методів розпізнавання і класифікації сигналів;
- Розробка теорії і методів нелінійної фільтрація негаусових сигналів;
- Комп’ютерне імітаційне моделювання досліджуваних випадкових процесів.
Сферою застосування результатів досліджень є не тільки класична радіотехніка, радіолокація, але і інші галузі науки і техніки, де застосовується статистична обробка даних різноманітної фізичної природи: системи спостереження, діагностики, моніторингу, контролю, управління, розвиток яких характеризується підвищеними вимогами до якості обробки інформації, зростанням рівня складності і розширенням функціональних можливостей. Проблеми, які виникають при вдосконаленні систем цього класу, пов’язані не тільки з технологічним оновленням, але й значною мірою зі створенням досконалих методів обробки сигналів, що являють собою випадкові процеси.